Формувальне оцінювання

 

Труднощі формувального оцінювання: як їх долати

Формувальне оцінювання — це про індивідуальний підхід. Коли вчитель початкових класів бачить своїх учнів щодня майже на всіх уроках, воно може чудово спрацювати. Проте якщо педагог-предметник має два уроки на тиждень у кожному класі й загалом у нього від 150 до 300 учнів, то спостерігати за кожним і визначати, як змінюється дитина, дуже складно.

У законі про повну загальну середню освіту визначені основні види оцінювання. Це формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація, зовнішнє незалежне оцінювання. Тобто тут є розмежування між формувальним та підсумковим. Але, на мою думку, якщо ми вибудовуємо школу, де є довіра до вчителя, підсумкове оцінювання має стати частиною формувального.

За стандартом НУШ метою повної загальної середньої освіти є формування ключових компетентностей. Тому оцінювати ми повинні саме їх, тобто підходи до оцінювання мають бути зовсім іншими. Але коли вчитель працює з дітьми дві години на тиждень, складно визначити, наскільки сформовані їхні компетентності. Це не те, що можна зробити «на око». Тобто, ми мусимо мати в руках інструмент, який би перевіряв те, з чого складаються компетентності.

За тією ж концепцією НУШ формувальне оцінювання має на меті допомогти учням усвідомити способи досягнення кращих результатів навчання. З його допомогою учні можуть визначити свої проблемні місця. Підсумкове оцінювання, що проводиться наприкінці теми, може допомогти отримати важливу інформацію щодо всього процесу навчання. Вона потрібна для аналізу, реалізації та проведення навчання.

На мою думку, усі ці функції може виконати лише формувальне оцінювання. Якщо діти будуть самі визначати свої слабкі місця та оцінювати себе, це допоможе сформувати величезну довіру між вчителями та учнями. І до цього варто ставитися дуже відповідально. Якщо ми використовуємо формувальне оцінювання як основне, то варто враховувати, що ми використовуємо всі стратегії та засоби, ведемо оцінювання впродовж усього навчального циклу та не обов’язково використовуємо в журналі позначки від 1 до 12.

Чому я не підтримую оцінювання лише в 1–12 балів? Наприклад, якщо я на уроці ставлю запитання назагал і учень дає правильну відповідь, але фактично відповідає на одне запитання простим реченням, то за критеріями оцінювання я повинен поставити йому 4 бали. Але чи коректно це робити, якщо дитина відповіла правильно? Деякі вчителі десь окремо роблять собі позначки, щоб потім врахувати відповіді цього учня на інших уроках та поставити хорошу оцінку в журнал. Тобто педагоги ще придумують окрему шкалу переведення цих умовних плюсиків в оцінки за 12-бальною системою. Але коли ми ведемо таку «чорну бухгалтерію» і діти це бачать, чи може бути між нами повна довіра?

Включати формувальне оцінювання в навчальний процес просто, коли учнів у класі небагато. Наприклад, у мене є клас, який поглиблено вивчає мій предмет. Ми маємо п’ять уроків на тиждень, а учні діляться на групи по 12 осіб. Але якщо в класі 35 дітей і педагог викладає не такий популярний предмет, як математика чи мова, а має лише два уроки на тиждень у класі, то поєднати різні види оцінювання досить складно.

Тому я вважаю, що формувальне оцінювання має бути основним та охоплювати інші види оцінювання. Було б чудово, якби ця зміна була внесена в закон про освіту. Але це можуть робити і керівники шкіл на рівні свого навчального закладу. 

Інформація із сайту https://osvitoria.media/experience/formuvalne-otsinyuvannya-u-bazovij-i-starshij-shkoli-trudnoshhi-porady-vpravy/

Протидія булінгу

 

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ ЩОДО ТЕМИ АНТИБУЛІНГУ

Протидія булінгу в закладі освіти: системний підхід

Застосування діагностичних мінімумів в діяльності працівників психологічної служби

Освітня програма факультативу «Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе» 

Читати далі...

Техніка безпеки

 

Про писанку, математику та Україну

 

Про писанку, математику та Україну

    Традиційний і дуже важливий символ Великодня – це писанка, яйце, декороване різними символами, які пишуться за допомогою воску й барвників.

    У цьому дописі Ви знайдете інформацію про зв'язок писанки з математикою, про історію та символіку писанкарства та ще багато цікавого...

1.      Презентація "Математика в писанках", автор  Ірина Єгорченко, Інститут математики НАНУ, керівник секції «Математика» Міжнародної зеленої школи
   

1. 1 Математика в писанках:  Геометричні фігури • Симетрія • Нескінченність • Розбиття простору • 
2. 2 Симетрія:  Дзеркальна симетрія, Симетрія відносно поворотів, Симетрія відносно зсувів 
3. 3 Нескінченність: Ідея нескінченності життя та світу в писанках - знак “безконечник” 
4. 4 Розбиття простору:  Писанки можна класифікувати за різними типами розбиття простору
5. 5 Cучасна математика в сучасних писанках: "Я не думаю, що автори сучасних писанок спеціально малюють ілюстрації до математичних статей - скоріше вони просто намагаються використати малюнки які вони бачили - але ми бачимо фрактали, вузли, диференціальну геометрію, неєвклідову геометрію..."  джерело

 

Інтерактивна гра - математична розмальовка "Великодня писанка"

   Для проведення повноцінної гри, презентацію потрібно відкрити у форматі показу слайдів. завантажити 

    Гра-розмальовка побудована у тестовій формі для перевірки знань учнів 5 - 6 класів з теми "Відсоток". Гру можна проводити як на уроках узагальнення матеріалу, так і на уроках повторення. Містить 5 питань складністю від 1 до 4 балів. Мета гри - розфарбувати Великоднє яєчко, даючи правильні відповіді на питання. джерело

     Тематичний інтегрований день писанки

    Розробка інтегрованого тематичного дня для учнів 2-3 класів (літературне читання, математика, образотворче та музичне мистецтво). У додатках ви знайдете роздатковий матеріал, презентації, музичні та літературні твори, ігри.

Розробку  тематичного дня, а також презентації до нього можна знайти за цим посиланням 👉 дивитись

• Про 7 великодніх писанок, що вражають уяву, можна почитати за цим посиланням 👉 джерело

• Що означає символіка великодніх яєць? 👉 дивитись

    У кожного народу є свої національні здобутки. Є вони і в українців. Разом із вишиваними рушниками, сорочками писанка теж посідає гідне місце у мистецтві. Цікаво було почути на конференції, що писанка, її символіка тісно пов’язані зі стародавньою історією України. І саме вона відкриває двері нашого минулого, що сягає в глибину віків.

     Більше 20 тисяч років тому Україна називалася Ораттою-Оріяною, а жителів називали оріями, від слова «орати». Це була перша у світі хліборобська цивілізація. Про це свідчать викарбувані на каменях під Мелітополем у святилиці «Кам’яна Могила» такі ж символи як на писанці. Їх вік 20-22 тисячі років, довели археологи. У 2000 році у м. Коломия збудовано перший у світі музей писанки, у якому знаходиться колекція з- понад 6 000 писанок.

    А в канадському місті Вегревіль, де мешкає 75% канадських українців, знаходиться найбільша писанка у світі. Автор цього оригінального проекту – буковинець Павло Цимбалюк. 

    Писанка – це не просто сувенір, адже вона несе в собі високий заряд енергетики. Її писали лише в доброму настрої та з добрими побажаннями, щоб подарувати іншим на щастя, на здоров’я, на багатство. На писанці можна було „закодувати” найрізноманітнішу інформацію та побажання з різної нагоди. Наприклад, вагітній жінці дарували писанки з певними орнаментами, що несли в собі побажання здоров’я дитині, що має народитися. А дівчина, якщо хотіла сподобатись юнакові - дарувала йому писанку, в орнаменті якої могла зашифрувати, наприклад, запрошення на побачення.

    Українській писанці – щонайменше 20 тисяч років. Шануймося і пишаймося цим, бо чогось подібного і настільки давнього, як мистецтво писанкарства, не має жоден народ у світі. Тому примножуймо і зберігаймо традиції наших бабусь і мам, батьків і дідусів, щоб потім гідно могли їх передати своїм дітям та онукам.